00-IMG_4307_миниатюра

СЕРГЕЙ ВАСИЛЬЕВ: «ТЕАТР ТВОРИТ ЧЕЛОВЕКА»

С известным украинским театральным критиком Сергеем Васильевым мы знакомы давно. А вот интервью я у него беру впервые. Непосредственным поводом стал первый Днепровский международный фестиваль кукольных спектаклей для взрослых и детей «ДнепрПапетФест», на котором мы с Сергеем Геннадиевичем были гостями. Но поскольку беседовали мы впервые, то в разговоре коснулись не только спектаклей фестиваля, но и театральной ситуации в целом. Сергей Васильев: — Я много раз бывал в Днепропетровске в 80-90-е годы, в разных театрах, на фестивалях. Потом был довольно значительный перерыв, затем пару лет назад…

Читать дальше →

Миниатюра-IMG_2693---

РОЗМОВИ З ДРУЗЯМИ. ВАЛЕНТИН ЛУЧЕНКО

З письменником Валентином Лученко ми зустрілись у затишному літературному кафе в центрі Києва. Говорили про літературу, ситуацію у культурній, інтелектуальній сфері, про жагучі проблеми суспільного сьогодення. ? — Пане Валентине, питання «Як народжується поезія?» хоч раз виникає у кожного читача. І якщо ти сам ніколи віршів не писав, це здається справжнім дивом. У кого ж і спитати про диво, як не в дивотворця. Тож спершу – про диво у культурному контексті. З контексту і почнемо. Як Ви відчуваєте культурну ситуацію в країні? Валентин Лученко: —…

Читать дальше →

00-miniature-IMG_3327-----

ЮРІЙ МАРЧАК: “Я ПОТРАПИВ В ТЕАТР НЕВИПАДКОВО”

? – Юрію Михайловичу, за радянських часів у «Літературній газеті» була рубрика «Якщо б директором був я…». Ви – директор, і що це означає, як виглядає? Чим займаєтесь і звидкіля прийшли в театр, як опинились у директорському кріслі? Юрій Марчак: — Потрапив я в театр невипадково. В 1984 році завершив навчання в культурно-просвітньому училищі у Чернівцях. Моя спеціальність називалась тоді «Режисер самодіяльного художнього гуртка». В цей же час я працював в ансамблі «Колесо», був такий у Чернівецькій філармонії. А тоді після училища направляли на роботу,…

Читать дальше →

00_miniature_Don-Kikhot_08_IMG_8530--

ЧЕРНИГОВСКИЙ «НОРОВ» (V)

Среди спектаклей выделю четыре: «Все мыши любят сыр» Д.Урбан черниговской театральной студии «Тяни-Толкай» (режиссер Антонина Харитоненко), уже упомянутого «Крутого зайца» детского драмтеатра «Слово» Карильской средней школы и два спектакля, посвященных Тарасу Шевченко, – «Незримим писане пером» киевского эстрадного театра «Шарж» Национальной академии руководящих кадров культуры и искусств (главный режиссер постановки – Юлия Кратко) и «Реинкарнация Тараса» коллектива из Прилук «Наш Новый театр» (режиссеры Артемий и Екатерина Анищенко).

Читать дальше →

00_Cheburashka_13_IMG_8299

ЧЕРНИГОВСКИЙ «НОРОВ» (IV)

Обзор спектаклей фестиваля Это был отличный фестиваль. Интересная, насыщенная программа, хорошая организация. Хотя наверняка устроителям было непросто, но на атмосферу фестиваля это не влияло: легко дышалось и на просмотрах, и в кулуарах на выставке, и просто в общении с участниками и теми же заклопотанными организаторами. Всё складывалось здорово, и даже при суперплотном графике показов – семь спектаклей в день – удалось немного прогуляться улицами Чернигова. При всей занятости устроителей нам все же удалось немного пообщаться с директором фестиваля Олегом Кошевым. О.Кошевой: «Почему фестиваль посвящен Александру…

Читать дальше →

Miniature

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ НОРОВ (III). ГОЛОСИ ФЕСТИВАЛЮ

  Віталій Гольцов, художній керівник Чернігівського театру ляльок ім. О.Довженка, член журі фестивалю: — Мені перш за все приємно, що цей фестиваль відбувся. Ми дружили з Олександром Норовим, тісно спілкувались. Він був талановитою, яскравою людиною і митцем. Є такий штамп – «людина Відродження», але штамп з’являється тоді, коли такі люди існують. Норов був саме такою людиною. Він багато чого вмів, але найголовніше – він любив людей, любив природу. І, як художник, тонко відчував навколишній світ. Те, що цей фестиваль відбувся, не просто тішить, а при…

Читать дальше →

00_Chernigov-fest_01_miniatura---

Чернігівський Норов (І)

8-10 квітня в Чернігові на сцені місцевого Палацу дітей та юнацтва пройшов перший фестиваль аматорських театрів «Норов», присвячений пам’яті Олександра Норова. Огляд фестивальної програми – попереду, спочатку за традицією – фото-звіт – сцени з вистав конкурсної програми.

Читать дальше →

Миниатра_IMG_5567---

Карина Чепурная: «Для меня куклы – как дети, их всех надо любить»

Мое знакомство с художником Кариной Чепурной началось традиционно: со спектаклей. Первым был «Цахес», которого они с Владимиром Пидцерковным поставили в Ивано-Франковском театре кукол, потом — в том же театре их же «Проделки Мертвиарха», «Котигорошко», работа Карины с Ярославом Грушецким. А в 2015-м – сразу несколько постановок этого тандема в Черкасском театре кукол. На львовском фестивале «І люди, і ляльки» мы с Кариной познакомились лично. Началось с недопонимания: мы обе, помнится, надулись, как сычи. Но это было до спектакля, а после разговорились и так увлеклись, что…

Читать дальше →

Миниатюра_IMG_9837---

Евгений Гимельфарб: «Делайте что хотите, но оставайтесь творцами!»

Сначала мы собирались поговорить с Евгением Юзефовичем о спектаклях «Подільської ляльки», на которой вместе жюрили, но получился разговор о современной ситуации и тенденциях кукольного театрального искусства. Евгений Гимельфарб: — Мне кажется, современное фестивальное движение разделилось на фестивали, условно говоря, элитные и неэлитные. Элитные фестивали (например, питерский «Кукарт», на который стремятся и ездят, в том числе до сих пор и из Украины) – это фестивали с отбором, туда берут не всех. А неэлитные – это постоянно действующие кустовые фестивали, как винницкий, полтавский, кировоградский. Заметен интерес их…

Читать дальше →

Миниатюра_IMG_3535

Олексій Кравчук: «Любов – джерело надії»

Олексій Кравчук – людина відома, шанована в українському театральному середовищі. На творчому шляху цього актора і режисера траплялись досить не традиційні для цього середовища кроки. Він не припиняє діяльності у площині драматичного театру, грає у виставі «Чекаючи на Годо» у Львівському театрі ім. Курбаса, припиняти акторську діяльність не планує і якщо хтось з режисерів буде запрошувати його як актора, з задоволенням відгукнеться. Але останні кілька років його активність пов’язана за театром ляльок. Вперше я зустрілась з Кравчуком, на жаль, лише заочно, на фестивалі «Homo Ludens»…

Читать дальше →

Попов_миниатюра_IMG_0431---

Леонид Попов: «Ребенка надо научить не только смеяться, но и сострадать судьбе героев»

Это интервью с известным режиссером и педагогом Леонидом Поповым мы записывали на девятом Винницком кукольном фестивале «Подільська лялька» в мае 2015 года. Говорили о тенденциях и проблемах современного кукольного театра и двух спектаклях фестивальной программы, так как Леонид Петрович пробыл на фестивале всего два дня и уезжал на другой кукольный фестиваль, который начинался в Полтаве. Леонид Попов: — Почему Винницкий фестиваль называется «Подільська лялька»? В 1999 году, когда он начинался, театры Винницы, Хмельницкого, Чернигова, Киевской области относились к Киевскому межобластному отделению СТД. И вот как-то…

Читать дальше →

00-Velychko

Любов Величко: «Театр часто порівнюють із сім’єю, а ляльковий театр завжди сім’я»

З директором Черкаського театру ляльок Любов’ю Григоровною Величко ми познайомились і кілька років зустрічались в гостях: у Миколаївському театрі ляльок на фестивалі «Homo Ludens», у Вінницькому театрі ляльок на фестивалі «Подільська лялька», і ось нарешті я у нех в гостях, на третьому ляльковому фестивалі «Мереживо казкове». ? — Любов Григоровна, на Вашу думку, чи дуже відрізняється традиційна уява про директора театру від реальності? — Зазвичай директорів сприймають як суто господарників, які мають дбати про те, щоб у театрі все рухалося, їздило, крутилось, а про творчість…

Читать дальше →

Миниатюра---

ЖИВЕ ДИХАННЯ ЛЯЛЬКОВОГО СВІТУ

З режисерами Сергієм Брижанем, Ярославом Грушецьким та Олексієм Кравчуком ми зустрілись на третьому Черкаському фестивалі «Мереживо казкове» у вересні 2015 року. Домовились поговорити про постановку народної казки у ляльковому театрі, але, як водиться у живому спілкуванні, зачіпили багато різних тем. Сергій Брижань та Ярослав Грушецький Олексій Кравчук ? — Панове режисери, які позитивні творчі тенденції ви бачите у сьогоднішньому ляльковому театрі? Олексій Кравчук: — Вчора ми дивились виставу, там миші кажуть: «Що таке п’єси? — ми їх їмо». П’єса ніщо, поки не з’явиться режисер, якого…

Читать дальше →

000-02-Kolom_Annychka

«Коломийські представлення»-2015. Під сонцем класики (ІІ)

Діти в спектаклях «дорослих» театрів з’являються регулярно, але, як правило, в епізодичних ролях і в коротких епізодах. Часто ролі дітей грають дорослі актори. У спектаклі «Енні» Чернівецького українського муздрамтеатру ім. О.Кобилянської (Л.Скрипка адаптувала для сцени і поставила сценарій однойменного фільму) в ролі дітей виступають діти. Уся малеча на сцені органічна і просто вражаюча. Спершу це сприймається як належне: діти зазвичай такі природні, непосередні, – що тут особливого? Але потім помічаєш, що це зовсім не імпровізація, коли дитина може просто бути присутньою на сцені, залишаючись собою.…

Читать дальше →

000-Kolom_Iv-Fr_1,5gorsti

«Коломийські представлення»-2015. Під сонцем класики (I)

Сьомий театральний фестиваль «Коломийські представлення», що пройшов в середині вересня, – це ще один крок до уточнения існуючих традицій фестивалю і набування досвіду та формування нових традицій цього театрального свята. В першому аспекті – вже остаточно сформувався принцип фестивальної афіші. Один фестивальний день «Коломийських представлень» – це три вистави: вранці – для малечі, вдень – для школярів старшого віку і молоді, вечірня – для дорослого глядача. Як на мене, це ідеальний варіант, і хоч він потребує величезної напруги технічних служб театру-господаря та колективів-учасників, та інтересам…

Читать дальше →

00-IMG_6650---

Остання любов Гетьмана

Полтавський український музично-драматичний театр ім. М.Гоголя Анатолій Крим ОСТАННЯ ЛЮБОВ ГЕТЬМАНА історична драма на 2 дії Режисура, музичне оформлення — Сергій Павлюк Художник – постановник — Ірина Кліменченко Режисер по пластиці, балетмейстер — Юрій Бусс Мазепа — Василь Голуб Кочубей — Сергій Козир Люба, його дружина — Маргарита Томм Мотря, їх дочка — Олександра Галатченко Петро Перший — Олександр Любченко Меньшиков — Богдан Чернявський Родиці — Людмила Повар, Аліна Зінченко, Аліна Жмурко Гетьман Мазепа – одна з найяскравіших і найсуперечливих постатей в українській історії. Історики…

Читать дальше →

112

ОХОТА НА ЛЬВОВ

Я никогда не была на фестивале «Золотой лев», не видела спектаклей львовского театра «Воскресіння», едва знакома с его художественным руководитлем Ярославом Федоришиным. Мне нечего сказать на эту тему. Так о чем же я буду говорить в связи со статьей Тараса Федорчака «Золотий лев: оновлюйся або помри» (http://zbruc.eu/node/43247), посвященной именно этому фестивалю и этому театру? Об украинском театре, об украинских фестивалях. Ведь пан Тарас написал не только о конкретном фестивале. Он, например, упомянул о том, что пана Федоришина приглашают в Одессу, проводить фестиваль там. И там…

Читать дальше →

Надо ли мне говорить о том, что в театре главное Актер, что в истории театра были длительные периоды, когда он существовал без пьес, когда он обходился без всяких декораций, но не было ни одного момента, когда бы театр был без актера. Таиров

Читать дальше →

00-IMG_5430

«І ЛЮДИ, І ЛЯЛЬКИ» (IІ)

У другій частині фотозвіту – шість вистав. Четверта вистава фестивальної програми – «Портрет з літаючим годинником. Марк Шагал «Моє життя» – ілюстрації» О.Дмітрієвої за мотивами автобіографічної книги Шагала «Моє життя» (Полтавський театр ляльок). «Таємниця лялькового дому» Я.Грушецького (Черкаський театр ляльок). «Лесині листи», інсценізація С.Брижаня за поезією та дитячими листами Лесі Українки (Хмельницький театр ляльок). По за програмою фестивалю черкащани зіграли на майданчику перед театром ім. Леся Курбаса вертепну виставу. «Йшла собака через міст» Я.Грушецького (Черкаський театр ляльок). «Лисичка, котик і півник» Я.Грушецького (Черкаський театр ляльок).…

Читать дальше →